10 клас. Українська література

Володимир Винниченко





Працюємо в новому сервісі. СТРІЧКА ЧАСУ
Приклад виконання роботи "Життєпис Олександра Олеся"



Project timeline
Розробити стрічку часу з однієї з тем:
1. Український період життя В Винниченка.
2. Винниченко в еміграції.
3. Винниченко - політик.
4. В. Винниченко - автор малої прози.
5. В. Винниченко - драматург.
6.В. Винниченко - письменник - романіст.
7. В. Винниченко - живописець.
8. Особисте життя В. Винниченка.
Посилання на стрічку часу надіслати на електоронну скриньку



Микола Вороний

(Микола Вороний: дивитися з 5.41)
Про Марка Вороного одного із поетів Розстріляного Відродження


Поезія Миколи Вороного
"Любов - це талісман"
"О Україно, о люба ненько!"

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

документальний фільм "Сумщина Олександра Олеся"


Поезія О.Олеся в сучасній інтерпретації

"Європа мовчала..."



"Чари ночі"


"О слово рідне, орле скутий..."

Леся Українка


Енциклопедія життя та творчості Лесі Українки (тексти, листи, переклади, фото і не тільки)
Презентація "Олена Пчілка"
Фотогалерея Лесі Українки
Документальний фільм "Обличчя історії. Леся Українка"

Іван Франко найбільший серед сучасників знавець і цінитель поезії Лесі Українки, підсумовуючи її творчий доробок, у 1900 році писав: «Головною її силою є лірика і малюнки сцен і ситуацій, що випливають із ліричного настрою. Тут кожне слово має силу і пластику, тут, що не строфа, то мистецьке степенування поетичного шляху. Леся Українка … уміє простими словами викликати глибоке враження».
Цілковиту роль мав Франко, коли в статті «З останніх десятиліть ХІХ віку» писав: «Говорячи про українських поетів сеї доби, може, на перше місце поставити Лесю Українку. Се талант сильний, наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації й ніжності».



Основні цикли поезій: “Подорож до моря”, “Сім струн”, “Мелодії”, “Невільничі пісні”,

“Пісні про волю”.
План роботи над циклом:
- Назва циклу, ідеййно-смислове навантаження
- історія написання (причини, місце, передумови)
- кількість поезій. Принцип побудови циклу
- провідний мотив поезій циклу
- тематика (про що поезії, які образи допомагають передати настрій)
- образ ліричного героя (героїні), як він змінюється протягом циклу
- аналіз однієї поезії (на вибір) за БАЖАННЯМ ГРУПИ  

Результат роботи над циклами - колективна презентація


Урок 3 "Мотиви поетичної творчості Лесі Українки"


ідея патріотизму (“Сторононько рідна! коханий мій краю!..”
призначення поета і поезії (“Слово, чому ти не твердая криця...”)
утвердження незламності духу людини (“Хто вам сказав, що я слабка...”)




прагнення до волі (“Мріє, не зрадь!..”)


Заповнення таблиці:

Назва поезії
цикл
Провідний мотив
образи
Художні засоби







Урок 4
Філософська лірика Лесі Українки
Паспорт ліричного твору
Літературний рід
Жанр
Вид лірики
Збірка
Провідний мотив
Художні засоби (анафора, оксюморон, символ, алюзія, антитеза)
Переклад назви
Громадянська лірика Лесі Українки

Іван Франко назвав Лесю Українку "трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну "
Типові риси громадянської лірики:
1. Пристрасть, мужність, сила почуттів.
2. Лірична героїні виступає проти не лише зовнішніх причин, а й внутрішніх факторів: внутрішньої слабкості, душ невільничих, голосів несміливих.
3. Ідея прометеїзму.
Максим Рильський у статті "Слово про Лесю Українку" назвав поетесу дочкою Прометея.
4. Неоромантизм.
5. Фольклорні образи, концепти світової літератури.
6. Різноманітність жанрів (медитація, послання, драматична поема, народні пісні, сонет).







Пейзажна та інтимна лірика Лесі Українки
"Хвиля"
"Стояла я і слухала весну"
"Нічка тиха і темна була"
Проаналізуйте поезії за планом:
1. Тема.
2. Настрій ліричної героїні.
3. Образи (зорові, звукові, чуттєві)
4. Художні засоби.
5. Особливість композиції.

Поезія в прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…”. Ідея невмирущості справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все-все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!”, «Квіток, квіток…» ТЛ: білий вірш

"Ви щасливі, пречистії зорі..."




Презентація "Особисте життя Лесі Українки"

Драматургія Лесі Українки
Документальний фільм "Доба Руїна" (вип.2 "Козацька звитяга" автор та ведучий В. Терлецький) (перегляд з 0.41)
Документальний фільм "Гетьман Петро Дорошенко"(вип.18 "Козацька звитяга-2" автор та ведучий В. Терлецький) (перегляд з 0.41)

Драма-феєрія "Лісова пісня"
Вікторина "Упізнай героя "Лісової пісні""


Вікторина за творчістю Лесі Українки

Теми до контрольного твору за творчістю Лесі Українки
1. Прочитайте лист до сина В. Стуса за посиланням
Чи згодні ви, що "драма-феєрія Лесі – це драма людського життя: трагедія журавля в небі і гопак свиней на оборі"?
2. Висловте свої міркування про те, як необхідно прожити, щоб "своїм життям до себе дорівнятись"?
3. Леся Українка пише: "Як я умру на світі запалає покинутий вогонь моїх пісень..." Поміркуйте, у чому сила поезії Лесі Українки?
4. Макисм Рильський назвав Лесю Українку "донькою Прометея", Іван Франко - "чи не єдиним мужчиною у тогочасній українській літературі". Поміркуйте та висловте власне бачення, особисте сприйняття творчості Лесі Українки. Якою ви побачили поетесу та її ліричну героїню?
5. Чому Оксана не захотіла повертатися в Україну? Шлюб Оксани та Степана - помилка чи закономірність?
6. Чи можливе було щастя Мавки та Лукаша?

Обсяг твору - 3 - 3.5 сторінки. Формат твору-роздуму (ВВ).
У роботі наведіть не менше 2-3 переконливих  аргументи та приклади (один із біографії поетеси, 1-2 із її творчого доробку). ОБОВ"ЯЗКОВО використовуйте ЦИТАТИ.

Правила оформлення цитат ТУТ

Василь Стефаник

Хвилі української еміграції: 
План
1. Звідки виїжджали?
2. Напрям еміграції.
3. Причини еміграції
4. Соціальний склад мігрантів


Богдан Лепкий "Чуєш,брате мій..."

Презентація "Біографія Василя Стефаника"

Телепередача "Очима культури" "Творчість Василя Стефаника у контексті світової культури"
Завдання:
1. Яке завдання ставив  перед собою В. Стефаник?
2. Яку роль відіграв у житті В. Морачевський?
3. Як поставилася українська громада до творів В. Стефаника? Чому?
4. Оцініть суспільну діяльність В. Стефаника.
5. Запишіть оцінні вислови світових митців про В. Стефаника.
6. У чому новаторство В. Стефаника?
7. Шлях Стефаника  - дорога перемоги чи поразки?

Ольга Кобилянська. Повість "Земля"


Вправа. Систематизація вивченого (Проза Панас Мирний, І.Нечуй-Левицький, О. Кобилянська)


Микола Вороний


Літературний процес к.ХІХ-п.ХХстоліття

Розвиток модернізму в мистецтві (живопис, скульптура, музика, література) к. ХІХст - п. ХХст.

Клод Дебюссі "Ніжність" - музика імпресіонізму





Домашнє завдання. Створіть ментальну карту, використовуючи сервіс https://coggle.it/ чи https://www.mindmeister.com/#all, за меатеріалами тексту підручника с._________ посилання на роботу перешліть на електронну пошту: kor4ewa.lyuda@gmail.com

Ментальна карта - це схема, структурований запис великого обсягу інформації.
Результат виконання завдання тут за посиланням

Іван Франко


Цикл “Україна”, вираження в ньому патріотичних почуттів, благодатних надій на соціальне та національне визволення народу  




   Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...”       

              Цикл “Вольні сонети”, майстерність автора у опануванні цим жанром. Утвердження в сонетах загальнолюдських цінностей із творчості великих майстрів епохи Відродження: краси материнства і вічної жіночності (“Сікстинська мадонна”).
Питання для пошукової групової роботи учнів:
1. Сонет - це... 
2. Виникнення сонету в італійській літературі
3. Різновиди сонетів(хвостаті, перевернуті, суцільні, безголові, кульгаві тощо). 
4. Вінок сонетів.
5. Сонети в українській літературі. Хто з авторів долучився до розвитку жанру сонету в УЛ.

поезія "Сонети - се раби"

сонет "Сікстинська мадонна"



Домашнє завдання: опрацювати підручник с. 138 –  145
Письмово «Новаторство І. Франка у жанрі сонета»
Індивідуальні завдання (на вибір учнів)
1. Історія написання  ліричної драми «Зів’яле листя»
2. Ольга Рошкевич: місце у житті Ів. Франка
3.Юзефа Дзвонковська.
4. Целіна Журовська (Зигмунтовська)


Поетична збірка “Зів’яле листя”,  її висока оцінка М.Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Автобіографічні мотиви у збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя (“Тричі мені являлася любов”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”). Тісний зв’язок поезій з фольклором (“Червона калино, чого в лузі гнешся...”).


«Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв», — написав Михайло Коцюбинський у рефераті «Іван Франко».



"Розвійтеся з вітром, листочки зів"ялі" (Епілог)




“Ой ти,дівчино, з горіха зерня...”

слухати з 1.10 до 2.25

"Безмежнеє поле в сніжному завою"

“Хоч тине будеш цвіткою цвісти...” (аналіз поезії)

Збірка “Мій Ізмарагд”, де зібрані зразки філософської та громадянської поезії. Використання в ній біблійних мотивів і образів, звернення до жанрів легенди та притчі (“Притча про приязнь”, “Легенда про Пілата”). Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” з поезією збірки  “Зів’яле листя”. Драматизм людських стосунків. Роздуми про доцільність безсмертя людини, про взаємність у почуттях як критерій щастя, проблематичність  його досягнення.

Збірка "Мій Ізмарагд" 
Передмова до збірки

1. Дайте визначення притчі.
2. Які притчі ви знаєте?
3. Назвіть авторів, у доробку яких є жанр притчі.

“Притча про приязнь”
- Доведіть, що це притча.
- Дайте оцінку вчинку сина.
- Щоб ви зробили на місці друзів хлопця?
“Легенда про Пілата"
- Хто таких Пілат?
- Чому земля не приймала тіло Пілата?
“Легенда про вічне життя”
- Оберіть одного героя та поясніть, чому він відмовився від вічного життя?
- Чому золотий горіх нікому не був потрібний?
- Що зробили б ви, якщо мали в руках горіх безсмертя?

"Декадент"
Про Василя Щурата та поезію зів"ялого листя
У 1896 p. львівський часопис "Зоря" опублікував ювілейну розвідку Василя Щурата "Др. Іван Франко", у якій автор, аналізуючи поезії збірки "З вершин і низин", назвав один із її циклів - "Зів'яле листя" - "об'явом декадентизму в українсько-руській літературі" [18, с. 36]. Тим самим критик хотів піднести поетичну творчість свого земляка до вершин світової лірики, оскільки вважав декадентизмом "розумне і артистичним змислом ведене змагання до витвору свіжих оригінальних помислів, образів, зворотів мови і форм" [18, с. 36]. Однак ті кілька рядків із об'єктивної і загалом доброзичливої Щуратової статті викликали не тільки негативну реакцію І.Франка, а й стали предметом нерозуміння і навіть відвертих спекуляцій у літературознавстві тоталітарної доби, яке змушене було ділити світ на біле й чорне, а у будь-якому літературному явищі минулого - вишукувати класових супротивників для підтвердження ленінської догми про існування двох культур усередині кожної національної культури: буржуазної (а отже, й націоналістичної) і пролетарської (значить, демократичної).
Ще до появи Франкового послання В.Щурат видрукував у тій же "Зорі" (1896, Ч.9-11) просторе дослідження "Французький декадентизм в польській і великоруській літературі", де назвав творчість "правдивих" декадентів "поезією дрібних, хвилевих настроїв", а їхніх численних епігонів - "плодом літературної гіперпродукції і переситу". Він високо оцінював "красу і силу передових декадентських поетів" Бодлера і Верлена, які вирізняються "незвичайною силою слова і плястики". "Точність в малюванню поодиноких душевних настроїв, - підкреслював дослідник, - поразить без винятку кождого, хто тілько переживав коли-небудь сей чи другий описаний ними настрій" [21, с. 180]. Проте менш талановиті або й зовсім безталанні послідовники, "поетчуки", як називав їх В.Щурат, претендуючи на оригінальність, почали малювати непривабливі сторони людського життя, наповнили свої твори "описами трупів і гниючого тіла", придумали собі "окрему мову, форму, зміст і етику". "Конечним наслідком" декадентизму критик вважав символізм, що дуже часто, на його думку, не має нічого спільного з "артизмом". Тому він і застерігав молоді слов'янські літератури, у яких "є ще обов'язок кінчити недовершене діло", від хибної орієнтації на західноєвропейську поезію, яка вже пережила "всі можливі фази свого природного розвою". І коли автор "Зів'ялого листя" у передмові до збірки сподівався, що "образ мук і горя хорої душі", наче щеплювання віспи, "вздоровить деяку хору душу в нашій суспільності" [т16, с.120], то В.Щурат, навпаки, був переконаний, що "соки довгим і плодовитим життям знищеного організму можуть в свіжім і молодім організмі лиш защепити зарід передчасного розкладу і смерти" [21, с. 197]. І.Франко, безперечно, читав міркування молодого вченого про французький декадентизм і, мабуть, саме після цього у нього остаточно визрів задум відповісти йому спочатку відомим віршем ("Зоря", 1896, ч.17), а згодом цілою низкою статей про "найновішу літературну моду".
Поетичний діалог І.Франка та Василя Щурата
1. Прочитайте поезії.
2. Порівняйте їх за темою, образами, перегуком авторів.
Декадент
(В.Щуратові)
Я декадент? Се новина для мене!
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: "Ось декадент!"
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга -
Се лиш тому, що склалось так життя.
Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
Надія, воля. радісне чуття.
Я не люблю безпредметно тужити,
Ні шуму в власних слухати вухах;
Поки живий, я хочу справді жити,
А боротьби життя мені не страх.
Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,
Не раз і прів, і мерз я, і охрип,
Та ще ж оскомини хронічної не маю,
Катар кишок до мене не прилип.
Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода.
Я є мужик, пролог, не епілог.
Я з п'ющими за пліт не виливаю,
З їдцями їм, для бійки маю бук,
На празнику життя не позіваю,
Та в бідності не опускаю рук.
Не паразит я, що дуріє з жиру,
Що в будні тільки й дума про процент,
А для пісень на "шррум" настроїть ліру.
Який же я у біса декадент? [т16, с.185-186]

Се не декадент!
"Який же я у біса декадент?"
Ів. Франко

В життю - таке вже те життя й дарма! -
Крім темного, і ясний є момент.
Натхнінням темним назви ще нема,
Бо чи ж се темне слово: декадент!
Хто наверху не був, не впаде вниз,
Без капіталу не іде процент;
Поет, що днини світ йому не блис,
Не знає й ночі крас, - не декадент!
Хто замість цвіту гній приносить з піль,
А, скривши радість, творить лиш лемент,
Хто сам надієсь, а про жаль, про біль
Співає другим - се не декадент!
Хто, не злюбивши безпредметних туг,
Предметом пісні вибрав парлямент,
Щоб шумом, хоч би і воєнним, слух
Дражнити людям - се не декадент!
Хто лиш голосить: "Я народа син!
Мужицький в мене є темперамент!
Я є пролог - не епілог!" - се клин
У пень лиш вбитий, - се не декадент!
Хто з п'ющими ллє в пельку, не за пліт,
Щоб бійкою скінчати трактамент,
Хто не піднявся в ідеалу світ,
Чи ж міг він впасти? - Се не декадент!
Бо декадент-поет - не фарисей,
Єго пісні - душі єго фермент!
Він епілог пролога! Він, ідей
Збагнувши світ, нових жде - декадент! [20, с. 95]

Філософська поема "Мойсей"

Павло Грабовський

Запитальник до теми:
1. Чому Павла Грабовського вважають народником?
2. Спробуйте пояснити, чому Павло Грабовський заповів поховати себе поруч із декабристами?
3. Назвіть новаторські риси творчості Павла Грабовського. Обгрунтуйте свою точку зору.
4. Яке відношення має "карійська трагедія" до долі Павла Грабовського?

- прочитайте поезію, визначте естетичне кредо поета.
1. Прочитайте поезії. Визначте спільне та відмінне між авторськими веснянками та календарно-обрядовою поезією

ВІРШОВІ РОЗМІРИ

Іван Манжура та Яків Щоголів

Унікальний Іван Манжура (документальний фільм)

Михайло Старицький

Поезії Михайла Старицького
балада "Гетьман"
Переклади Михайла Старицького

Зимовий вечір
Буря млою небо криє
Хуртовиною зрива,
То, як звір, вона завиє,
То застогне, як сова.
То по стрісі старогодній
Очеретом зашуршить,
То, мов пізній подорожній,
У вікно застугонить.


Наша хата і маненька,
і убога, і сумна;
Ти ж чого, моя старенька,
Знишкла журно край вікна?
Чи втомилась від гукання
Бурунища отого,
чи куняєш під сюрчання
веретенечка свого?


Гей порадонько єдина,
Молодощів дай-но ківш!
Вип”єм з горя,
де ж чарчина?
Серцю стане охвітніш!
Заспівай-но як синиця
поза морем десь жила,
Заспівай, як чарівниця
та по воду вранці йшла!


Буря млою небо криє
Хуртовиною зрива,
То, як звір, вона завиє,
То застогне, як сова.
Гей порадонько єдина,
Молодощів дай-но ківш!
Вип”єм з горя,
де ж чарчина?

Іван Карпенко-Карий

Панас Мирний

Соціально-психологічний роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні..."
Вправа 1. Складіть генеалогічне дерево родини Чіпки Варениченка, панів Польських, родини Максима Гудзя (на вибір), використовуючи сервіс 

Draw.io

Інструкція по роботі із сервісом 

Іван Нечуй-Левицький

"Кайдашева сім"я"


Відеопоезія. Олександр Олесь

автор відео   Віталій Квашневський, 

учень 10 класу ЗОШ № 75



Немає коментарів: