19 бер. 2012 р.

У світі сучасної літератури

Радимо прочитати оповідання сучасного українського прозаїка
Олега Драча "Ясна" (журнал "Дніпро", 2010 рік)!!!
Ви отримаєте величезну насолоду, Вас здивує та вразить жертовність, світлість, чистота почуттів Єндрика та Ясної. Оповідання змусить задуматися над жорстокістю людей до тих, хто не схожий на інших. 

Коротко про автора:
Олег Драч - український актор, режисер, педагог, молодіжний письменник. Заслужений артист України. Закінчив Київський державний театральний інститут ім. І. К. Карпенко-Карого (1981 рік, курс Н.а. СРСР А.Є.Гашинського); Один з фундаторів Львівського театру ім. Леся Курбаса (1987) понад дванадцять років працював провідним актором театру. ТЕАТР Участь у майстернях та майстер-класах: - Театр “Школа драматичного мистецтва” (А.Васильєв, 1986-88, Москва); - Osrodek Praktyk Teatralnych „Gardzienice” (В.Станєвський, 1990-92, Польща); - Центр Є.Гротовського (1992, Люблін, Польща); - Saratoga International Theatre Institute (M.Bogardt, 1994, Нью Йорк, США); - Columbia University Drama School (A.Scherban, 1994, Нью Йорк, США); - Yale University Drama School (1994, США); - Cambridge University Drama School (1995, Бостон, США); - International theatre workshop festival (1997, Лондон, Велика Британія); У 1995-96 працював актором of-of-Broadway театрів “La Mama” та “Payers Forum” (Нью Йорк, США); визнаний кращим актором на трьох фестивалях за роль Свидригайлова у виставі “Забави для Фауста” (реж. В. Кучинський). У 1996-2004 брав участь в українських та російських театральних проектах (“Чайка”, реж. Д. Лозорко, “Ідіот”(2000), “Чайка”(2001), реж. А. Жолдак; та ін.); ТЕЛЕБАЧЕННЯ: 1998 – 2001р. Р, Ведучий ТРК “ЕРА” програма “Доброї ночі Україно” 2005 – 2008 р.р, Ведучий програми „Життя триває” на Першому Національному телеканалі. Активно знімається в кіно (понад 30 ролей, Польща, Росія, США); РЕЖИСУРА КІНО: 2005 р. Док.Фільм. «Коляда для Параски» Студія А.К.Т. Центр Леся Курбаса. Україна. Автор сценарію та режисер постановник. 2007 р.Фільм; «Серце світу” Галфільм. Україна. Режисер. 2008. р.Фільм; Заручники» ZAGROS ТV Україна - Курдистан - Ірак. Режисер постановник. ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА: Понад п’ятнадцять років проводить майстер-класи в акторських школах Києва, Львова, Москви, Нью Йорку; У 2002 році художній керівник та викладач акторської майстерності на курсі Школи-студії ім. О. Довженка. З 2008 року викладає майстерність актора у НУТКТ ім.. Карпенка Карого. З 1998 працює в Центрі Курбаса завідуючий відділом культурологічних досліджень. Керівник „Студії А.К.Т.” Розробив і втілює власну методику креативної імпровізації та тренінгові системи для навчання акторів і особистісного розвитку людини. Написав низку літературних творів та кіносценаріїв. Автор відеофільму „Коляда для Параски” ДЦТМ ім. Л. Курбаса, „Студія АКТ.” 2005 

Ювілейні дати


115 років від дня народження
поета українського зарубіжжя
Олеся Йосиповича Бабія
(1897-1975) 

 

Народився цей український письменник і літературознавець 17 березня 1897 року в селі Середнім Калуського району. Середню освіту здобув у Львові. Служив в австрійській армії, потім в УГА.
Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти.
У Львові разом з В. Бобинським, Р. Купчинським та Ю. Шкрумеляком організував групу поетів-символістів.
У 1924—29 рр. здобув у Празі вищу освіту, ставши доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.
У 1944 році емігрував за кордон.
Автор поетичних збірок: "Ненависть і любов" (1921 р.), "Поезії" (Львів, 1923 р.), "Перехрестя" (Львів, 1930 р.), "За щастя оманою" (Львів, 1930 р.), "Поживя" (1930), поеми "Гуцульський курінь" (Прага, 1927 р.), "Остання офіра цісареві" (Львів, 1937 р.), "Жнива" (Мюнхен, 1946 р.), "Повстанці" (Чикаго, 1956 р.), книги нарисів "Шукаю людину" (Львів, 1921 р.), повістей "Перші стежі" (Львів, 1937 р.), "Дві сестри" (Станіслав, 1938 р.), досліджень про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшка, монографії "Микола Федюшко — Євшан" (Станіславів, 1930 р.).
Помер 2 березня 1975 року у Чикаго.

Вiтчизнi я вiддав мiй цвiт життя,
мiй труд, юнацькi мрiї буйнокрилi.
За те знайду спочинок, забуття
не в рiднiм краї, а в чужiй могилi?
За мною бiй за волю, рiдний край,
за мною тюрми, де каравсь я люто,
невже за те утратив я мiй рай,
тебе, моя Вiтчизно незабута?
(«Вигнанець»)