Сучасна українська література. Оксана Забужко

                  Шановні читачі! Вельми тішуся з того, що я не поодинока у своєму бажанні почитати щось цікаве, захоплююче, інтригуюче під час спекотних літніх днів! Рада, що Ви поділяєте мій інтерес до сучасного українського слова. Прикро, що шкільна освіта дає лише пунктирний нарис сучасного літературного процесу. Проте, мабуть, добре, коли є прагнення щось відкривати, читати не з примусу, а за покликом душі.

              Останній твір, який не залишив мене байдужою, - це повість Оксани Забужко "Казка про калинову сопілку": фольклорний мотив, хрестоматійні герої - "дідова дочка та бабина дочка", одвічна боротьба Добра і Зла. Містикою, демонізмом, християнською мораллю та етикою насичений твір. Кожний герой має символічне навантаження.
  

    «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко – твір оригінальний не настільки своїм змістом, наскільки химерним поєднанням різних фольклорно-міфологічних елементарних сюжетів. У ньому письменниця засобами народноміфологічної та поетичної традиції так об’ємно й точно вихопила образ власного народу, що правдивість цього образу не викликає жодних сумнівів.

Після прочитання повісті мене не залишає думка: а хто винний у трагедії цієї родини?
Як на мене, відповідь очевидна.
          Винна мати:
                           вчинила гріх, вийшовши заміж наперекір батькові;
                           так і не змогла покохати свого чоловіка, а тому дівчатка не бачили моделі
                           справжніх стосунків матері та батька;
                           розділення дітей за принципом "свій-чужий";
                           нещасний чоловік перелив своє нерозділене кохання до дружини на меншу 
                           доньку-пестунку Оленку;
                           покладання на Ганну-панну занадто великих сподівань, власних нездійснених 
                           мрій.
Проте, скільки читачів, стільки й думок. Хотілося почути Ваші думки з приводу повісті Оксани Забужко.
Читаймо! Спілкуймося!