Роздуми після "Гнізда горлиці"

Відвідали фільм "Гніздо горлиці"... Коли пішли титри, у залі ніхто не ворухнувся, усі чекали на продовження, так історія захопила, та враз закінчилася...
 Історія однієї родини. Він, вона, донька і ще він, і ще дитя. А ще сумний погляд головної героїні. Дарина - одна із багатьох заробітчанок, які змушені через безпросвітність української реальності їхати заробляти, терпіти приниження,бути людьми другого чи ще нижчого гатунку, терпіти образи, підозри у шахрайстві, прагненні обкрутити багатого чи просто чоловіка, витримувати його. Проте, чи тут пересічна жінка не терпить? І тут, і там - терпи, підлаштовуйся, змушена заробляти, бо в країні один чоловік не здатний  прогодувати родину. 
А їй так хочеться почути слова: "Не йди, не йди, не їдь, залишся, впораємося". Але ж, ні. Їдь. А потім чути від сусідів, що всі там - курви. А чоловік не хоче у це вірити. Проте герой Віталія Лінецького якийсь непереконливий. Він - звичайний чоловік. 

Дарина тікає від себе, від Алессандро. Тікає до родини з чужою для чоловіка дитиною. Але якось-то воно буде. Буде якось... Життя продовжується. Якщо є кохання, то все буде добре. Якщо є... 

Фільм ще раз переконав у слушності вислову: "Де народився, там і згодився". Бо не виглядає переконливо щасливою Галина-Ліна, не випромінюють її очі щастя, хоч поруч і є "любий" італієць. 

Чи була б Дарина щасливою у Італії? Хто зна. Заробітки руйнують родини, стосунки, прокладають щілину, яка переростає у прірву, між батьками і дітьми. Від заробітчан всі хочуть грошей. Їм заздрять ті, хто там не був. 

Стрічка чи не вперше говорить не про європейську мрію заробітчан, а про важливість дому і родини, про важливість збереження того, що маємо. Може, досить нашим людям бути десь там? Може, тут, вдома, дадуть можливість заробляти та достойно жити? Може, колись...
А поки безпросвітний сум у очах головної героїні, її терзання і метання, сум у голосі...

Так хочеться свята! Але кругом лише буденність...

Вітаємо!

Сьогодні відбувся ІІ (районний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади із української мови та літератури серед учнів 

Заводського району м. Запоріжжя.

Вітаємо команду Запорізької школи № 75:

Делігіозову Маргариту (7 А) (вч. Черняк О.А.)
Корнієнко Ксенію (8А) (Камінська В.А.)
Циммермана Олексія (10 кл) (Черняк О.А.)
Ахметову Діану (11 кл.) (Корчева Л.М.), які стали призерами олімпіади та посіли такі місця: Делігіозова Маргарита - ІІ місце,  Корнієнко Ксенія, Циммерман Олексій та  Ахметова Діана - ІІІ місця.

МОЛОДЦІ!!!

Казка про мову та Фестиваль пісні

Цьогоріч День української писемності та мови в ЗОШ № 75 м. Запоріжжя спробували відзначити креативно. Учні 9 А, 6А та 7Б під керівництвом Некіги Л.М. для молодших школярів підготували казку про українську мову.
Усі школярі, від 1 до 11 класу взяли участь у пісенному фестивалі "Заспівай українською про українську", під час якого прозвучали в учнівському виконанні пісні про мову. Коли починали готуватися, то, чесно кажучи, не здогадувалися, що маємо стільки пісень про українську мову. Тож збагатилися усі: і учні, і вчителі. Виступали сольні виконавці (Абашина Таїсія 6Б, Василенко Валерія 7А), пісенні колективи (7БВ,8АБВ, 9АВГ, 10А), а також класні хори (6А,11А). Усі отримали величезне задоволення від загальношкільного свята української пісні.

виступ команди 7 Б класу: Бєлова Сабріна, Рожнова Аміна, Вороніна Лілія, Крюкова Ангеліна

День української писемності і мови та прапор із фронту

Сьогодні ми вперше долучилися до написання Всеукраїнського диктанту.
Писали разом: учні 11 профільного філологічного класу та Корчева Л.М. і Камінська В.А.
Зібралися трошки раніше. Був час. Рекламу на ПЕРШОМУ дивитися не хотілося.
А на столі у Вікторії Анатоліївни лежав прапор, який привіз із фронту її чоловік Андрій Любомирович. Це не просто прапор, а символічний знак пам"яті про 15 місяців перебування на Сході. Дізналися, що у наших захисників склалася традиція: солдати на згадку один про одного на прапорі, який власноруч пошили та передали волонтерами діти однієї із львівських, пишуть побажання, розписуються, малюють... Цей прапор буде згадкою не лише воїну. Коли дивилася на прапор, тримала його в руках, відчувала силу, міць, завзяття, упертість, віру моїх захисників. Після розповіді Вікторії Анатоліївни виникла ідея: а давайте і ми пошиємо і передамо нашим землякам-фронтовикам 55 артбригади такий подарунок.
 Оголосили про початок акції "Прапор на фронт": збираємо гроші, купуємо тканину і ручками-ручками працюємо...
А потім писали диктант.
Добре, що інтернет-зв"язок не підвів. Ми написали.
Не думала, що мої учні будуть так хвилюватися. Цінний не сам процес написання диктанту (скільки їх діти написали за свої 11 років), цінне долученняя до загальної справи. А ще усвідомлення, що не завжди щось робиться для оцінки чи для галочки.
Тож перший досвід написання диктанту у нашій школі відбувся.

Зміни у програмі ЗНО

Зміни у програмі ЗНО. Порівняльна таблиця

https://youtu.be/vuEuQLqUDL0

Лінгвістична школа

Процес самоосвіти вчителя безупинний. Читаємо, спілкуємося із цікавими людьми, обмінюємося досвідом, щось піглядаємо у колег - і все це з однією метою: бути цікавим своєму учневі, іти в ногу з часом, щоб про вчителя не сказали: чому він може навчити покоління, яке опанувало технічні інновації (так перефразувала вислів Остапа Дроздова).
Сьогодні разом із колегами-філологами нашого міста були на гостині у Запорізькі спортивній школі № 18, де відбулася зустріч із творчою групою вчителів Шевченківського району.
Спочатку, після реєстрації, трохи розстроїлася, бо не потрапила на презентацію квест-технології. Відвідали майстер-клас вчителів ЗОШ № 52 "Формування полікультурної компетенції під час проведення позакласної роботи (предметна декада російської мови та літератури)". Здавалося, ну що нового можна дізнатися? Але виявилося, що можна.
Щедурських Ю.М. представила дуже цікаву систему позакласної роботи: ігри "Лабіринт"та "Що?Де? Коли?", вікторина "Бюро знахідок"(речі літературних героїв), конкурс "Знайди помилку" (фото оголошень із помилками). Родзинка - тематичні декади: ономастичний калейдоскоп, музеї світу, картинна галерея, парад гринджол та Святих Миколаїв, театральний світ, театральна маска.
Всього так багато і все настільки різнопланове, що виникає одне питання: КОЛИ ви це встигаєте???? Але встигають: креативно, натхненно, завзято...
Учасники майстер-класу, виконуючи практичне завдання ("Драматизація на уроках літератури"), переконалися, що такий вид роботи мобілізує, розвиває, надихає, згуртоваує.
Отримала величезне задоволення! Дякую! Ваші ідеї спробуємо разом із учителями та учнями ЗОШ № 75 осмислити, переоформатувати, апробувати та посадити на свій грунт.
Більше про досвід колег Шевченківського району тут.

Запорізька книжкова толока

21 - 23 жовтня. Другий рік поспіль у жовтні Запоріжжя приймає інтелектуальну еліту, письменницький цвіт у себе на гостину. 
Вибралась на Толоку теж... Маса вражень... Приємно, що запоріжани розвінчують міф про те, що сьогодні мало читають. ЧИТАЮТЬ!!!!!! Багато молоді, батьків із найменшими дітьми. Дітей, яким батьки купили книжку і які вже на зручних пуфах розгорнули її та не можуть відірватися.  Аншлаг "Котів..." Галини Вдовиченко. За три години книгу побачила в руках щонайменше 5 дітей. Круто! Діти читають. 

Враження переповнюють!!! Хочеться читати, відкривати для себе нові імена. Bogdan Kolomiychuk. Остап Дроздов, Олександр Михед.Іван Тюссо. Нові твори Галини Вдовиченко та Галини Пагутяк. Олександр Виженко. Це лише ті автори, на локаціях у яких побували. Мало. Хочеться ще. А між стендами видавництв зустріли братів Капранових, Євгенія Положія, В. Терлецького, Талу Владмирову.

На зустрічі із Г. Пагутяк та Г. Вдовиченко. Автор фото Г. Вдовиченко

Приємно вражена від спілкування із паном Остапом Дроздовим на Запорізькій книжковій толоці. Говорив дуже розумні речі. Не з усім згодна. Ні, не так. Згодна, але прийняти важко. Українці - лицеміри. Необхідно залишити зону комфорту, щоб чогось досягти. Майбутнє за народженими у 2000хрр. Залишити парасолю батьків. Любити країні і бути в опозиції до держави. Це тези із почутого від пана Остапа. 

Цікава людина. Мислить нестандартно. Його хочеться слухати. Дякую.

Остап Дроздов та Іван Тюссо. Презентація  №1 Роман-вибух

Фото на згадку про Толоку

Хочеться сказати велике СПАСИБІ організаторам. Велику справу робите. 
Більше дізнатися про Запорізьку книжкову толоку можна за посиланням